"Відгук серця"

Резніченко Людмила
Повідомлень: 6
З нами з: 19.05.2016 09:51:39

Re: "Відгук серця"

Повідомлення Резніченко Людмила » 19.05.2016 09:59:06

Корсунь - Шевченківська ЗОШ №1

Справжні патріоти серед нас

Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Святослав Вакарчук
Війна – жахливе слово. Вона несе з собою страждання, смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людських стосунків.
Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв, вчитель історії Корсунь-Шевченківської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів Іваненко Анатолій Андрійович залишив у своїй пам’яті ті страшні моменти, які відбувалися у зоні АТО. На щастя, доля виявилась прихильною до нього. Він залишився неушкодженим. Свої хвилювання, а також моменти того часу вчитель розповідає учням нашої школи, що дає змогу більше дізнатися, як воюють наші солдати за цілісність нашої Батьківщини – України.
На мою думку, війна накладає свій відбиток на всіх, хто відчув її на собі. Хоч як наполегливо не працювали б психологи, людина ніколи не зможе cкинути цей тягар зі своїх плечей. Я вважаю Анатолія Андрійовича патріотом своєї країни. На жаль, у наш час мало справжніх українських козаків, які ладні покинути мирне життя за незалежність країни.
Ми повинні пам’ятати дідів наших, які віддавали життя за Україну. Людина, яка позбавлена історичної пам’яті, прирікає себе на духовний занепад. Кожен з нас повинен відчувати нерозривний зв’язок епох, поколінь, традицій
Стійкість, героїзм і людяність солдатів за важких воєнних умов – така риса справжнії українців.

Дерев’янко Олена 7-А клас

Резніченко Людмила
Повідомлень: 6
З нами з: 19.05.2016 09:51:39

Re: "Відгук серця"

Повідомлення Резніченко Людмила » 19.05.2016 09:59:54

Корсунь - Шевченківська ЗОШ №1

Мир – найголовніша цінність
Війна - страшна, безжальна. Скільки асоціацій можна зробити з цим словом. Пробуджує біль, тугу за близькими, героїзм, ненависть. Війна іноді об`єднує людей. Так як це велике горе важко пережити на самоті. Я не розумію сенсу в цих війнах, не бачу причин, які можуть виправдати мільйони загублених життів. В цьому і полягає весь жах. В мене викликає подив, коли деякі люди впевнені в правильності вирішення конфліктів шляхом убивств.
Зараз в Україні не кращі часи. І тому я дуже сумую за людьми, які потрапляють в АТО. Адже вдома залишилася їхня сім`я, друзі. Вони ідуть та не знають чи повернуться додому. Солдати – справжні герої. Це люди, завдяки яким ми можемо спокійно ходити в школу, на роботу, насолоджуватися красою навколо. Поки ми в безпеці, до кінця не усвідомлюємо всієї тієї ситуації, яка відбувається зараз. Часом люди говорять, що всі змінилися, час змінився, люди стали злі. Я вважаю, що це не правильне твердження. Адже солдати, які пішли в зону АТО, волонтери допомагають всім нам. Потрібно це цінувати.
Про ці події я дізналася від вчителя історії Іваненка Анатолія Андрійовича. Він теж був на передовій і бачив всі жахіття, які там відбувалися. Мені дуже шкода людей, які потрапляють туди. Тому що вони втрачають все. Анатолій Андрійович розповідав: « коли людина потрапляє в зону АТО - в неї травмується психіка» Мені дуже шкода їх.
Я вважаю, що війна закінчиться і в Україні буде мир та злагода! Тож потрібно цінувати та поважати людей, які нас захищають!

Голуб Єлизавета 7-А клас

azawinter
Повідомлень: 1
З нами з: 19.05.2016 12:49:43

Re: "Відгук серця"

Повідомлення azawinter » 19.05.2016 12:52:14

Олексій Адамович, учень 5 класу
Леськівської ЗОШ I –III ступенів
Черкаського району

Відгук серця
Учителям фізкультури – воїнам АТО

Він працював у школі педагогом,
На фізкультурі в учнів силу волі гартував
І зерна доброти в дитячі душі
Щобожий день рясним врожаєм засівав.

Та в час лихий, у грізную годину
Він без вагання в стрій військовий став,
Залишив школу,сина і дружину,
Рушницю і багнет у руки взяв.

Важкі бої змінялися боями,
І він боровсь,як совість повелить.
На східних рубежах від ворогів
Він цілісність держави боронив.

Без боротьби немає перемоги
З дитинства він затямив цей урок,
Як вірний син вкраїнського народу,
Віддав країні свій священний борг.

Резніченко Людмила
Повідомлень: 6
З нами з: 19.05.2016 09:51:39

Re: "Відгук серця"

Повідомлення Резніченко Людмила » 20.05.2016 12:23:58

Корсунь - Шевченківська ЗОШ №1

Коли кличе рідна Батьківщина
Живучи буденністю,клопочучись про щоденні справи,ми часто не помічаємо чогось важливого, того, що потребує нашої уваги. Ось так і з людьми: ми часто не цінуємо скромності і милосердя, віддаючи перевагу гучним обіцянкам, пафосності та популярності.
Довгий час у нашій школі працює Анатолій Андрійович Іваненко - вчитель історії та правознавства. Усі знають його,як скромну,мудру людину,учителя з досвідом,ерудованого і майстерного педагога. Проте коли наша Україна опинилася в скрутній ситуації,коли Батьківщина покликала на свій захист воїнів,Анатолій Андрійович був мобілізований і потрапив на службу до зони АТО. Стривожились рідні і колеги, здивувались учні,адже слово «війна» дуже несподівано увірвалось до нашого вжитку. В школі майже в кожному класі є учні, батьки чи родичі котрих воюють,обороняють Батьківщину,а тут - простий вчитель. Час від часу школою блукали чутки – з Анатолієм Андрійовичем все гаразд, зустрічався з волонтерами ,керує бойовим підрозділом… Чуєш і дивуєшся: чому не бачимо і не цінуємо справжньої мужності вчасно, отут, у мирному місті?
Нарешті наш вчитель повернувся до рідного Корсуня, до своєї школи, ніби й не від’їжджав нікуди. Знову уроки,шкільна метушня і гучні дзвінки. Але коли десь випадково зустрічаєш Анатолія Андрійовича, відчуваєш вдячність і глибоку повагу, хочеться усією шкільною родиною сказати щире людське «спасибі» за справжню мужність, за непідробну відвагу,котра дає нам шанс на мирне життя.






Викович Марія, 7-А

Софія Колос
Повідомлень: 1
З нами з: 20.05.2016 17:56:20

Re: "Відгук серця"

Повідомлення Софія Колос » 20.05.2016 18:35:05

Вертайтеся живі,герої
Війна наклала свій відбиток
На душі і думки людей.
- Я йду ВІтчизну боронити, -
Притис син матір до грудей.

- Куди ж ти, синку? Повернися...
- Мені дорогу Бог обрав.
Я захищати серцем буду
Свою країну, рідний край.

Таких мільйони незліченні,
Що віддають життя за мир,
Відводять хмари смерті темні,
Аби спокійно спали ми.

Вони, зібравшись в зграю, птахом
На вірну смерть, а чи на славу
З надією будуть іти.
Вони покажуть всім, що чисті
Душею, серцем. І на мить
Троянди розцвітуть вогнисті,
І ворогам їх не зломить.
Бо доля неньки України,
Неначе власна, їм болить...

Чекає вас удома мати,
Укрита сріблом сивини.
Молюсь і я за вас, солдати,
Вертайтеся живі, сини.
Софія Колос, учениця 11 класу Кривоколінського НВК Тальнівського району Черкаської області


Повернутись до “Сприяння діяльності "Ліги старшокласників"”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: 1 і 0 гість